КАЛЮ́ЖКА, и, жін. Зменш. до калюжа. Оце повечоріє, калюжки потужавіють (Марко Вовчок, VI, 1956, 305); В невеличких калюжках на тротуарі, збрижених вітерцем, грало сонце (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 24).
КАЛЮ́ЖКА, и, жін. Зменш. до калюжа. Оце повечоріє, калюжки потужавіють (Марко Вовчок, VI, 1956, 305); В невеличких калюжках на тротуарі, збрижених вітерцем, грало сонце (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 24).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 79.