КАЛЮ́ЖНИЙ, а, е. Укритий калюжами. Калюжну дорогу геть розрито й покопано (Юрій Яновський, II, 1954, 199).
КАЛЮ́ЖНИЙ, а, е. Укритий калюжами. Калюжну дорогу геть розрито й покопано (Юрій Яновський, II, 1954, 199).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 79.