в означеннях
Тлумачення, значення слова «кам'яний»:

КАМ'ЯНИ́Й, а, е.

1. Прикм. до камінь 1, 2, 6, 8, 9. Кам'яна брила;
//  Який утворився з каменю завдяки природним умовам. З одного боку нависла гора кам'яна над хаткою (Марко Вовчок, I, 1955, 288); Кам'яні шпилі Яйли рожевіли на небі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 290); Хвилі ніжні і прозорі Змивають берег кам'яний (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 181);
//  У якому є каміння. Яблунька не цвіла, а сохла на бідному кам'яному ґрунті (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 136);
//  Зробл., побудований з каменю, каміння. В тяжких кайданах, в склепі кам'яному, На хлібі і воді сидів Валентій Вже другий місяць (Іван Франко, XIII, 1954, 210); Гарний білий кам'яний будинок з колонами. І скільки кімнат у тому будинку! (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 23);  * Образно. Сафарова ніщо не цікавило, крім дорученої йому справи. Це — фанатик будівництва, людина кам'яної волі (Олесь Донченко, II, 1956, 278);  * У порівняннях. Вона ж, очей не піднімаючи, сиділа, ..сиділа, як кам'яна (Марко Вовчок, I, 1955, 175).
Кам'яна баба див. баба 1; Кам'яна доба (епоха); Кам'яний вік — період в історії людства, який тривав від появи людини до винайдення способів обробки металів; характеризується обробкою різних знарядь із каменю. На Донеччині біля села Антонівки, Мар'їнського району, знайдено три стоянки людей кам'яного віку (Наука і життя, 12, 1965, 3); Кам'яна сіль див. сіль; Кам'яне вугілля див. вугілля; Кам'яне литво — матеріали та вироби, виготовлені відливанням із розтоплених гірських порід (діабазів, базальтів тощо) або вогнянорідких металургійних шлаків. Кам'яне литво як замінник металу широко застосовується на підприємствах хімічної, коксохімічної, гірничорудної промисловості, на металургійних заводах, у сільському господарстві та на будівництві (Наука і життя, 10, 1965, 37).
Кам'яний сон — дуже міцний сон. Старина, утомившись на полі, спала кам'яним сном (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 82); Надіятися, як на кам'яну гору див. гора.

2. перен. Цілком непорушний, застиглий. Тамару вразив якийсь кам'яний погляд Кирила Васильовича (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 60);
//  Без усякого виразу; байдужий. Карпові хотілося бачити тривогу чи навіть страх на тестевому обличчі, але воно залишалося якимсь кам'яним, непроникливим (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 202).

3. перен. Який має твердий характер; бездушний, нечулий, черствий. — Так я ж не кам'яна! Хіба мені легко буде дивитися, що ви через мене і за мене страждатимете?.. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 338); — Ой і наплакались ми. Ну так же було жалісно... Одні тільки приїжджі мовчать. От кам'яні душі! (Олександр Довженко, II, 1959, 114);
//  Суворий, холодний (про голос). Говорити кам'яним голосом.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 85.

Коментарі (0)