в означеннях
Тлумачення, значення слова «камінчик»:

КАМІ́НЧИК, а, чол. Зменш.-пестл. до камінець. Сонце стоїть високо, розпечена земля пашить кожною грудочкою, кожним камінчиком (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 285);  * У порівняннях. Мільярдами коштовних камінчиків засвітилась роса (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 146).
[Кидати (кинути)] камінчики (камінчик) у чийсь город — те саме, що [Кидати (кинути)] камінці (камінець) у чийсь город (див. камінець). Про неї-бо кажуть, що вона ні одного дня не може пробути без лайки. І Василина розуміє, в чий це город камінчик (Гнат Хоткевич, II, 1966, 64).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 83.

Коментарі (0)