КАМІ́ННЯЧКО, а, сер., збірн. Зменш.-пестл. до каміння. * У порівняннях. Якилинка кинула теля й побігла, як каміннячко, що з гори покотилось (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 169).
КАМІ́ННЯЧКО, а, сер., збірн. Зменш.-пестл. до каміння. * У порівняннях. Якилинка кинула теля й побігла, як каміннячко, що з гори покотилось (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 169).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 83.