в означеннях
Тлумачення, значення слова «канцелярський»:

КАНЦЕЛЯ́РСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до канцелярія. Петруня в конторі. Закривши зшиток канцелярськими книжками, захоплено пише вірші (Степан Васильченко, III, 1960, 346); Назбиралося чимало канцелярської роботи, то доведеться посидіти допізна (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 20);
//  Такий, яку канцелярії. Вона ввела його у простору кімнату з перегородкою, за якою великий канцелярський стіл шкірився на одвідувачів темінню великого ундервуда (Михайло Стельмах, II, 1962, 156); Слідчий дістав з кишені канцелярський ножик (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 87);
//  Признач. для писання, для праці в канцелярії. Канцелярські приладдя.
 Канцелярське письмо; Канцелярський почерк — чітке, виразне й гарне письмо.

2. перен., ірон. Власт. канцеляристам. Канцелярське ставлення до справи;
//  Сухий, одноманітний, шаблонний. Дратував мене і тон, яким я розмовляв з Вітою: канцелярська і категорична форма моїх звернень і вимог (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 15).
 Канцелярська мова — суха, невиразна, складна для розуміння мова, насичена словами й зворотами, властивими для ділових паперів, документів.
Канцелярська душа; Канцелярський посіпака, зневажл. — про сухого, бездушного працівника канцелярії, бюрократа тощо.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 91.

Коментарі (0)