в означеннях
Тлумачення, значення слова «канцелярист»:

КАНЦЕЛЯРИ́СТ, а, чол.

1. заст. Дрібний службовець канцелярії; писар. То родом з Глухова, юриста, Він має чин канцеляриста (Іван Котляревський, I, 1952, 251); Гриць Калинович був канцеляристом при львівській скарбовій бухгалтерії ще за панщини (Іван Франко, VI, 1951, 153);  * У порівняннях. На колінах апаратника лежав напоготові розгорнутий блокнот, а за вухом, мов у старовинного канцеляриста, стирчав олівець (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 325).

2. перен., зневажл. Працівник апарату, що формально, по-бюрократичному ставиться до виконання своїх обов'язків;
//  Той, хто за канцелярською роботою не бачить живої справи. Був він студентом, учився як слід. Ждали — і в полі відзначиться хистом! Він же зарився в папери, мов кріт, Ставши справжнісіньким канцеляристом (Степан Олійник, Вибр., 1957, 300).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 90.

Коментарі (1)