в означеннях
Тлумачення, значення слова «канчук»:

КАНЧУ́К, а, чол. Нагайка з переплетених ремінців. Самійло хвалився, що аж три канчуки звелено в сирівці намочити (Панас Мирний, IV, 1955, 236); На його [мужика] руках, плечах і ногах сиділи три сильні драби, а два інші прали канчуками (Іван Франко, II, 1950, 99); Іде полем наглядач, коник під ним бистрий, а в руках ремінний канчук (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 7).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 91.

Коментарі (1)