КАНДИДА́Т, а, чол.
1. Той, кого намічено для обрання,
призначення або прийому куди-небудь. Кандидатам
до академії були видані скарбові гроші на поштові коні
до самого Києва (Нечуй-Левицький, I, 1956, 335); Збори знову
спалахнули дужим гомоном і гуком, коли почали називати
кандидатів для нового правління (Василь Кучер, Трудна любов,
1960, 487); Кандидат на голову правління; Кандидат
у депутати Верховної Ради СРСР.
▲ Кандидат у члени КПРС (партії) — особа, що
проходить установлений статутом партії іспитовий строк
перед прийомом у члени партії. Кандидати в члени
КПРС платять партійні внески у тих самих розмірах,
що й члени партії (Статут КПРС, 1961, 11).
2. чого. Учений ступінь, що надається особам, які захистили кандидатську дисертацію; також особа, що має цей ступінь. [Прокіп:] Приїздив до мене з виноградарського інституту кандидат наук. Розумієш — кандидат наук. Він дуже вчена людина (Олександр Корнійчук, II, 1955, 93); Кандидат філологічних наук; Кандидат технічних наук.