в означеннях
Тлумачення, значення слова «кантар»:

КА́НТАР, а, чол.

1. Те саме, що безмін. В руці він тримає мідний кантар, який бреше на фунт то в користь господаря, то навпаки (Михайло Стельмах, II, 1962, 303); — Може потягнути півпуда. Зветься безмін, або кантар. Вага чіпляється на оцей гак (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 435).

2. діал. Вуздечка. Сивий коник, кантар на нім (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 89.

Коментарі (0)