КАНТА́ТА, и, жін.
1. Великий урочистий музичний твір, що його виконують солісти та хор у супроводі оркестру. Свіжими молодими голосами полилась Лисенкова кантата: «Б'ють пороги» (Нечуй-Левицький, III, 1956, 306); Хор готував.. лисенківську кантату «Слава Україні» (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 31); В обов'язкову програму [конкурсу вокалістів] входило дев'ять творів: арії з кантат або ораторій, романси та арії з класичних опер (Мистецтво, 3, 1959, 14).
2. Старовинний ліричний вірш, написаний з приводу якої-небудь урочистої події; ода.