КА́НТОР, а, чол.
1. Півчий, соліст хору в католицькій і
протестантській церквах;
// Головний співак у синагозі.
2. Шкільний учитель церковного співу й музики в Німеччині.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 90.
КА́НТОР, а, чол.
1. Півчий, соліст хору в католицькій і
протестантській церквах;
// Головний співак у синагозі.
2. Шкільний учитель церковного співу й музики в Німеччині.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 90.