КАОЛІНІ́Т, у, чол. Мінерал із групи водних силікатів алюмінію; головна складова частина глин, особливо каоліну.
КАОЛІНІ́Т, у, чол. Мінерал із групи водних силікатів алюмінію; головна складова частина глин, особливо каоліну.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 91.