в означеннях
Тлумачення, значення слова «капкан»:

КАПКА́Н, а, чол.

1. Пристрій для ловлення звірів (переважно великих), що складається з двох залізних дуг та пружини. Якось попалася Лисичка — Злодюга, вовчика сестричка, — Хвостом в капкан (Панас Мирний, V, 1955, 381); Механічні засоби знищення гризунів, тобто всілякі капкани й пастки, найбільш доступні для населення (Підручник дезинфекції, 1953, 321); Капкан намертво стиснув у своїх сталевих обіймах задню лапу барса. Побачивши людину, хижак люто заричав, вищиривши ікла (Радянська Україна, 11.I 1964, 4);  * У порівняннях. Лев витріщивсь на старшину І заричав ще дужче: «Ну?!» А той [Лис] круть-верть, неначе у капкані: Мовчить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 113).

2. перен. Небезпека, пастка (див. пастка 1 2). Янкеля Гореліка піймали двоє козаків, але йому пощастило вирватися з капкана і втекти за ріг вулиці (Олександр Довженко, I, 1958, 237); — Ой, хлопче, хлопче, — докірливо каже Роман, — не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш... (Олесь Гончар, I, 1954, 274).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 95.

Коментарі (0)