в означеннях
Тлумачення, значення слова «карабін»:

КАРАБІ́Н, а, чол. Гвинтівка полегшеної ваги, з коротким дулом. Перед вікнами по вузькій, брукованій стежці ходив мовчки вартовий з карабіном на плечі (Іван Франко, VI, 1951, 170); — Огонь! — скомандував Брянський. Ударили [бійці] з усіх автоматів і карабінів (Олесь Гончар, I, 1954, 106);  * У порівняннях. Різко, наче карабін, клацнув замок... (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 86).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 99.

Коментарі (0)