КАРА́СЯЧИЙ, а, е. Прикм. до карась. Батько, було, витре вуса, підморгне Тадикові. — Ану, сину, похрумай карасячого хвоста, щоб за тобою багаті наречені бігали (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 421); Карасяча ікра.
КАРА́СЯЧИЙ, а, е. Прикм. до карась. Батько, було, витре вуса, підморгне Тадикові. — Ану, сину, похрумай карасячого хвоста, щоб за тобою багаті наречені бігали (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 421); Карасяча ікра.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 101.