КАРБУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для карбування. Дрібно вистукує карбувальний молоток, голосно дзвенить-метал (Вечірній Київ, 30.XI 1968, 4); Карбувальний прес.
КАРБУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для карбування. Дрібно вистукує карбувальний молоток, голосно дзвенить-метал (Вечірній Київ, 30.XI 1968, 4); Карбувальний прес.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 103.