в означеннях
Тлумачення, значення слова «картяр»:

КАРТЯ́Р, а, чол. Завзятий, азартний гравець у карти (у 2 знач.). Я мушу зауважить, що красунь Павлусь гультяй, ледащо та картяр (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 247); Вже зі злості говорив дехто, що він картяр (Осип Маковей, Вибр., 1954, 240); Сергій Павлович перетворився на того азартного картяра, що, випадково зірвавши велику ставку, йде тепер тільки ва-банк (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 165);  * У порівняннях. Від тих думок він загорівся ще дужче, як розгарячілий картяр, що ставить усе на кін (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 66).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 113.

Коментарі (0)