КАРТЯ́РКА, и, жін. Жіночий рід до картяр. Чує він, що є у царя дочка — велика картярка. Подумав собі: «Піду до неї бавитись у карти» (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 157).
КАРТЯ́РКА, и, жін. Жіночий рід до картяр. Чує він, що є у царя дочка — велика картярка. Подумав собі: «Піду до неї бавитись у карти» (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 157).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 113.