в означеннях
Тлумачення, значення слова «картопля»:

КАРТО́ПЛЯ, і, жін.

1. Однорічна трав'яниста рослина з їстівними бульбами, багатими на крохмаль. По невеличких огородах, наче сторожі, стояли широкоголові соняшники, поміж ними, як рута, зеленіли кущі картоплі (Панас Мирний, IV, 1955, 205); Євдоким через пліт поглядає на свій город, де вже рясно, і синьо, і біло цвіте картопля (Михайло Стельмах, I, 1962, 570).

2. збірн. Бульби цієї рослини, що вживаються як їжа і як корм для тварин. Кілька вже день [днів] харчувались старі вареною та печеною картоплею (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 90); Валя чистить картоплю, раптом кидає ніж, хапається за пучку (Степан Васильченко, III, 1960, 326); Картопля як джерело одержання крохмалю стоїть на першому місці (Картопля, 1957, 10).
 Картопля в кожушках (мундирах) — варена картопля, з якої не знято шкірки. І хоч не розкішно було на столі, проте оця гаряча картопля в кожушках.. та підсмажені, щойно з сковороди гречаники з запашною олією здалися Данькові за найсмачніші у світі наїдки (Олесь Гончар, II, 1959, 144); Картопля в мундирах лежала на столі, у череп'яній мисці (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 379).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 112.

Коментарі (0)