в означеннях
Тлумачення, значення слова «карикатура»:

КАРИКАТУ́РА, и, жін.

1. Малюнок, що зображує кого-, що-небудь у навмисне спотвореному, смішному вигляді. На другий день в колгоспній стінгазеті красувалася карикатура: лежить на рядні під грушею Павло Подушка, замість голови в нього макітра вареників (Остап Вишня, I, 1956, 428); По той бік стежки.. була вітрино комсомольської сатири з смішними карикатурами та віршиками (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 193);
//  Про сатиричне або гумористичне зображення явищ дійсності засобами інших видів мистецтва, а також про твори такого характеру.

2. перен. Невдале наслідування, смішне, спотворене відображення кого-, чого-небудь; потвора, опудало. Вставши і вмившись, він звелів подавать самовар, ..потім причепуривсь перед дзеркалом, трохи не плюнув на свою покривлену карикатуру в дзеркалі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 584); Тюремний шпиталь — се лише тінь, карикатура звичайного шпиталю (Іван Франко, IV, 1950, 178); — Твій вік доходить до роздоріжжя і має вибрати: або статечність старості, або карикатуру спізненої молодості! (Ірина Вільде, Винен.., 1959, 47).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 105.

Коментарі (0)