в означеннях
Тлумачення, значення слова «каса»:

КА́СА, и, жін.

1. Спеціальна скринька або сейф для зберігання грошей, цінних паперів; скарбниця. У багатих злото в касі (Іван Франко, XIII, 1954, 181); Він пробирався у хату, виносив звідти залізну касу з золотими талерами (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 287).

2. Окремий відділ в установі, на підприємстві тощо для приймання, зберігання й видачі грошей, продажу квитків і т. ін., а також приміщення цього відділу. В касі не можу взяти грошей, бо з порожнього не наллєш (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 163); Я знайшов касу й постукав у віконечко, але воно не відчинялось (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 154); Кам'яними східцями Шелест спускається вниз, до станції вузькоколійки. Він бере в касі квитка (Олесь Донченко, II, 1956, 190).

3. Назва кредитної установи, організації. Каса взаємодопомоги.
 Ощадна каса — установа, куди вносять гроші для зберігання. Він мав п'ять тисяч ринських в ощадній касі (Іван Франко, VI, 1951, 236).

4. Грошова наявність (установи, підприємства, особи тощо). Він заломив таку суму, що вся моя подорожня каса зникала в ній незначною часткою (Леся Українка, III, 1952, 742); Переляканий шинкар надаремно сіпав до себе тремтячими руками ящик з касою (Петро Колесник, Терен.., 1959, 62).

5. друк. Скринька, поділена на комірки, по яких розкладено друкарський шрифт за абеткою. А в друкарні — льох. Лампи ледве блимають угорі над касами (Василь Еллан, II, 1958, 43); Коли прибула з Стрятина друкарня Балабанів, він так захопився нею, що сам., розташовував преси, складальні каси, сортував шрифти й кліше (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 308).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 114.

Коментарі (0)