в означеннях
Тлумачення, значення слова «кашель»:

КА́ШЕЛЬ, шлю, чол. Судорожні, напружені видихи з хрипінням і шумом. Івась аж посинів від натуги; кашель піднімав високо його груди, виправляв тіло, підкидав, скручував (Панас Мирний, I, 1954, 310); Кашель клекотів у нього в грудях, як лавина у вулкані, довго і грізно (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 464); Кашель являє собою рефлекторно-захисний акт, завдяки якому організм звільняється від сторонніх частинок або харкотиння, що скупчилося в бронхах (Загальний догляд за хворими, 1957, 97);
//  розм. Хвороба, що супроводиться цими явищами. Я почуваю себе непогано, хоч часом кашель вертається (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 409).
Заходитися (зайтися) кашлем див. заходитися 2.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 125.

Коментарі (0)