КА́ШКА, и, жін.
1. Зменш.-пестл. до каша 1. — От я..
Кашку діточкам варила (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 234); Осінь
матусі їсти несе: Борщик у горщику, кашка у жменьці
(Павло Тичина, I, 1957, 98).
♦ Покуштувати (скуштувати) березової кашки — те
саме, що Покуштувати (скуштувати) березової каші
(див. каша).
2. перен. Зменш. до каша 2. При роздавлюванні ягід брусниць одержують соковиту кашку (Лікарські рослини.., 1958, 152).
3. розм. Дрібні квіти на різних трав'янистих рослинах або на деревах. Кашка розкрила скрізь парасольки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 214); Срібний полин ріс кущами, пнувся вгору і передчасно почав викидати золоту кашку цвіту (Олесь Донченко, Дочка, 1950, 26); Нам Азов'я вітрами засвище, кине кашкою — цвітом верби... (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 13).