КАТАЛЕ́ПТИК, а, чол. Хворий на каталепсію. Одну хвилину лікар вдивлявся в ці воскові риси каталептиків, потім рвучкими кроками пройшов у другу палату (Іван Микитенко, II, 1957, 225).
КАТАЛЕ́ПТИК, а, чол. Хворий на каталепсію. Одну хвилину лікар вдивлявся в ці воскові риси каталептиків, потім рвучкими кроками пройшов у другу палату (Іван Микитенко, II, 1957, 225).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 117.