КАТА́ЛЬ, я, чол., розм. Робітник, що викочує або підвозить які-небудь вантажі вручну, тачкою. Майже скрізь ручна праця чавунників, каталів та ін. була замінена роботою механізмів (Чорна металургія України, 1957, 88).
КАТА́ЛЬ, я, чол., розм. Робітник, що викочує або підвозить які-небудь вантажі вручну, тачкою. Майже скрізь ручна праця чавунників, каталів та ін. була замінена роботою механізмів (Чорна металургія України, 1957, 88).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 117.