в означеннях
Тлумачення, значення слова «каторжний»:

КА́ТОРЖНИЙ, а, е.

1. Прикм. до каторга. — Кому вона здалася оця муштра?.. для чого?.. — думали вони, вертаючись з учення. Здавалася вона їм гірше каторжної роботи (Панас Мирний, I, 1949, 222); Яків знав, як важко втекти з Сахаліну. Від материка каторжний острів відділяє широка смуга морської води — Татарська протока (Олесь Донченко, III, 1956, 81);
//  у знач. ім. каторжний, ного, чол.; каторжна, ної, жін. Те саме, що каторжник, каторжниця. Із нор золото виносять, Щоб пельку залити Неситому!.. То каторжні (Тарас Шевченко, I, 1951, 244);  * У порівняннях. Я працюю, як каторжний (Юрій Яновський, II, 1958, 46).

2. перен. Надзвичайно важкий, зморний; дуже, нестерпно тяжкий. — Бідний ти мій кравчик, Аврум Марчик! За тією працею тяжкою, каторжною це ж ти не бачив, як сонечко світить, як сади розцвітають (Степан Васильченко, II, 1959, 13); То була страшна і каторжна робота. Вони вичерпували воду, а вона знову й знову заливала шлюпку (Василь Кучер, Голод, 1961, 263); Матеріали музею розповідають про каторжні умови праці робітників до революції (Комуніст України, 12, 1968, 43).

3. перен., розм. Який завдає шкоди, неприємності; поганий, лихий. Розлютився чоловік на Дрозда. — От каторжна пташина! — думає собі. — І чого вона прив'язалася! (Іван Франко, IV, 1950, 61); Каторжна негода зруйнувала усі мої плани (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 127); Як унадилась каторжна мишва, прямо цілими снопами так і носить гречку в нори (Україна сміється, I, 1960, 316).

4. Уживається як лайливе слово; каторжник (у 2 знач.). — Прокляті! каторжні! ні суда на вас, ні права немає!.. — кричав він (Панас Мирний, II, 1954, 199); — Геть з-перед очей, каторжна! — визвірювався на неї батько, вертаючись п'яний з шинку і заточуючися по хаті (Борис Грінченко, I, 1963, 333).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 120.

Коментарі (0)