в означеннях
Тлумачення, значення слова «каторжник»:

КА́ТОРЖНИК, а, чол.

1. Людина, яку заслано на каторгу або яка перебуває чи була на каторзі. Тихий кайдановий брязкіт змовк коло Петру ні, і до його схиляється висхле з тонкими та довгими козацькими усами лице отамана неволі, паторжника Кошового (Степан Васильченко, II, 1959, 53); Каторжники в минулому, підпільники, пролетарі, селяни, матроси, вони присвятили себе єдиній справі — добути народові щастя (Олесь Гончар, II, 1959, 417); Роз'їждженим шляхом, під дощем, ішли відшмагані різками каторжники з Верхівні. Блискавки освітлювали їм путь. Жандарми їхали верхи (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 265).

2. лайл. Злодій, негідник. — Ви не грек, а якийсь дезертир з Афона, а може, й каторжник, пройдисвіт! — лаявся Палладій через поріг (Нечуй-Левицький, III, 1956, 393).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 120.

Коментарі (0)