в означеннях
Тлумачення, значення слова «катувати»:

КАТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.

1. Допитуючи, піддавати тортурам; мучити. Страшно подумати, що її Гриця, може, виявлено і його зараз катують, вимагаючи зізнань (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 50); Довго катували [гестапівці] старого, але він і слова не сказав їм про партизанів (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 63);  * У порівняннях. Він [Гануш] ударив форте. Бідний фортеп'ян наче застогнав під його пальцями, ніби його катували (Нечуй-Левицький, III, 1956, 218).

2. Сильно бити, завдавати тяжких фізичних мук, страждань. Катувала, мордувала, Та не помагало: Як маківка на городі, Ганна розцвітала (Тарас Шевченко, I, 1951, 166); — Тут уже баби в один голос: «Та й за віщо так катувати дитину?» (Степан Васильченко, I, 1959, 279); Хто б у цей час не заглянув у його догідливі очі, ніколи б не повірив, що він за в'язку сушняку може до півсмерті катувати людину важкими носаками (Михайло Стельмах, I, 1962, 91).
 Катувати себе — те саме, що катуватися 1. Продовжуючи путь до свого гуртожитку, Стась жорстоко катував себе, називав круглим дурнем (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 99).

3. заст. Страчувати, карати на смерть. Сю ніч будуть в Україні Родиться близнята. Один буде, як той Гонта, Катів катувати! (Тарас Шевченко, I, 1951, 302).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 121.

Коментарі (0)