в означеннях
Тлумачення, значення слова «казка»:

КА́ЗКА, и, жін.

1. Розповідний народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил. Пером не можна написати, Не можна і в казках сказати, Яких було багацько див! (Іван Котляревський, I, 1952, 135); [Мар'яна:] Кажи ж мені що-небудь... розказуй... Старинну [старовинну] казку... яку-небудь страшную... (Степан Васильченко, III, 1960, 35); Тебе просив я в ночі темні оповідать мені казки про фей (Володимир Сосюра, II, 1958, 354);  * У порівняннях. Ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава її страшна (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 307).

2. розм. Те, що не відповідає дійсності; вигадка, байка. — Майстер він говорити казки, Миляну пускать баньку (Іван Франко, XII, 1953, 498).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 71.

Коментарі (0)