в означеннях
Тлумачення, значення слова «казна»:

КАЗНА́, и, жін., заст.

1. Державна скарбниця. Заможнішого вибрали зборщиком [збирачем], щоб податки збирав та носив у казну (Панас Мирний, IV, 1955, 214); Блокада в першу чергу вдарила по інтересах купецтва і по казні (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 63).

2. розм. Гроші. Та одчиняй скрині, скрині дубовії, Та бери казни сім сот і чотири (Павло Чубинський, V, 1874, 955); То затуляв [Данько], то знов розтуляв картуза, щоб переконатися, що казна його на місці (Олесь Гончар, Таврія. 1952, 70).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 72.

Коментарі (0)