в означеннях
Тлумачення, значення слова «казуїстика»:

КАЗУЇ́СТИКА, и, жін.

1. Застосування загальних статей закону до різних юридичних випадків.

2. У середньовічній схоластиці й богослів'ї — застосування до окремих випадків загальних догматичних положень. І вчені, і проповідники, і навіть учні академій та університетів охоче дискутували, щоб вправлятися у вищій техніці промовницького мистецтва та тонкощів логіки й казуїстики (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 152).

3. перен. Вправність, спритність у суперечках, обстоюванні сумнівних або фальшивих положень і т. ін. — Ви тільки й зугарні, що резонерство та казуїстику розводити! (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 320).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 72.

Коментарі (0)