в означеннях
Тлумачення, значення слова «кентавр»:

КЕНТА́ВР, а, чол. У грецькій міфології — істота з кінським тулубом і людською головою та грудьми. Улюблені сюжети грецької пластики — фавни, сирени, кентаври (Іван Франко, XVI, 1955, 294); Кентавр — міфічна істота — напівлюдина, напівкінь, відображена переважно в барельєфах етруських, грецьких і римських, аінколи і в скульптурних прикрасах епохи Ренесансу (Архітектура Радянської України, 10, 1939, 39).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 140.

Коментарі (0)