в означеннях
Тлумачення, значення слова «кепка»:

КЕ́ПКА, и, жін. Чоловічий головний убір із м'яким дашком, без твердого денця та околички. Синю кепку йому з міста батьки привезли (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 39); Потім підійшов хлопчина типу міського: у штанях навипуск, у піджаці й сірій кепці (Андрій Головко, I, 1957, 169); Здрастуйте, — привітався прибулий і, знявши кепку, ступив два кроки вперед (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 163).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 141.

Коментарі (0)