в означеннях
Тлумачення, значення слова «кератин»:

КЕРАТИ́Н, у, чол., біол. Білкова речовина з великою кількістю сірки, що є складовою частиною верхнього шару шкіри, а також волосся, нігтів і т. ін. Наше волосся складається з кератину, або рогової тканини. Той самий кератин міститься у нігтях, у зовнішньому шарі шкіри, у зубній емалі (Наука і життя, 3, 1967, 29).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 141.

Коментарі (0)