в означеннях
Тлумачення, значення слова «керування»:

КЕРУВА́ННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням керувати 1, 2; керівництво (у 1 знач.). Це слово [такелаж] означає всі як єсть на кораблі приладдя для керування парусами (Юрій Яновський, II, 1958, 79); Автоматичне керування газовими свердловинами уже здійснено на газових промислах Прикарпаття (Гірнича промисловість.., 1957, 104); Член партії повинен: ..брати активну участь у політичному житті країни, в керуванні державними справами (Статут КПРС, 1961, 4); Розвиток соціалістичної економіки викликає необхідність постійного вдосконалення організаційних форм і методів планування й керування промисловістю та будівництвом (Радянська Україна, 16.II 1957, 1); Керування хором, оркестром.
Утрачати (утратити) керування — утрачати здатність бути керованим (про літак, снаряд і т. ін.).

2. перев. з означ. Система або сукупність приладів, за допомогою яких керують машинами, механізмами тощо. Зміну напряму [автомобіля] забезпечує водій, повертаючи передні керовані колеса за допомогою рульового керування (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 191); Космонавти чітко виконують програму. Кілька разів вони переходили на ручне керування, відв'язувались від крісла (Радянська Україна, 14.VIII 1962, 4).

3. грам. Зв'язок між словами в реченні, при якому залежне слово ставиться в тому відмінкові, якого вимагає керуюче слово. Керування.. — такий вид підрядного зв'язку між членами словосполучення, при якому пояснююче слово (іменник або його еквівалент), обслуговуючи підпорядковуюче слово, набирає певної форми непрямого відмінка (з прийменником чи без нього). Напр.: «пишу листа» (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 79); Сильне керування; І Слабке керування.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 143.

Коментарі (0)