в означеннях
Тлумачення, значення слова «кесар»:

КЕ́САР, я, чол.

1. Титул імператорів давнього Риму, а також особа, що мала цей титул. А в Римі свято. Велике свято!.. І з собором Іде сам кесар. Перед ним Із бронзи литую статую Самого кесаря несуть (Тарас Шевченко, II, 1953, 271); [Єпископ:] Ми платимо покірно всі податки, ми кесаря шануємо і владу (Леся Українка, II, 1951, 233); Існує прадавнє, як світ, прислів'я: богові — богове, а кесареві — кесареве (Літературна Україна, 22.VIII 1967, 2).

2. заст. Володар, монарх. Ти [слава] хоча й пишалась І з п'яними кесарями По шинках хилялась, А надто з тим Миколою, .. Та мені про те байдуже (Тарас Шевченко, II, 1953, 286); [Гаральд:] Але як справді ангели в Софії Чи в кесаря співають в терему, Тоді, клянусь, хоч одного зловлю І з вісткою до тебе надішлю! (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 38).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 144.

Коментарі (0)