в означеннях
Тлумачення, значення слова «хабар»:

ХАБА́Р, а, чол. Гроші або речі, що даються службовій особі як підкуп, плата за які-небудь злочинні, незаконні дії в інтересах того, хто їх дає. Давидів кривдник напував сільських суддів горілкою, давав, де треба, хабарів, і тії судді скрутили всю справу (Борис Грінченко, II, 1963, 450); Не одного він спровадив під арешт тільки для того, щоб потім, домігшись звільнення, одержати від родичів величезний хабар у вигляді коштовних речей (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 152); У натовпі панувало збудження.. Хтось закинув Безхатькові, що він, бувши старостою, брав хабарі (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 300);
//  Побори, що їх збирали з підлеглих або залежних людей представники влади. Їздив [Юруш] на дорогих баских конях та брав хабарі з усіх двірських (Нечуй-Левицький, III, 1956, 299); Дяки.. були люди незнатного походження, які жили на царському утриманні та з хабарів (Історія СРСР, I, 1956, 177).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 7.

Коментарі (0)