ХАДЖІ, невідм., чол. Почесний титул мусульманина, що здійснив паломництво до Мекки. Старий хаджі, може, сотий раз, оповідає свою подорож до Мекки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 288).
ХАДЖІ, невідм., чол. Почесний титул мусульманина, що здійснив паломництво до Мекки. Старий хаджі, може, сотий раз, оповідає свою подорож до Мекки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 288).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 8.