в означеннях
Тлумачення, значення слова «халат»:

ХАЛА́Т, а, чол.

1. Довгополий просторий верхній одяг (перев. без застібок) у деяких азіатських народів. Сліпуче сонце осявало струнку постать татарки, грало на рудих, свіжопофарбованих косах, жовтому халаті й червоних шароварах (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 285); Сидів [бай] в маленькій тюбетейці на лисій голеній голові, широко розкинувши поли малинового шовкового халата (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 37);
//  Просторий хатній одяг вільного крою. Звівсь, ноги в повстяники всучив, надибав свого на хутрі.. халата, нарядився в нього, підперезався й пішов умиватись (Панас Мирний, IV, 1955, 354); У кухню ввійшла в рожевому ранковому халаті з розпущеною косою і склянкою в руках Ольга (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 342); Рушники і волохатий купальний халат висіли тут же (Вадим Собко, Граніт, 1937, 102).

2. Легкий просторий робочий одяг, який надягають поверх звичайного одягу. У комірчині, де звичайно стояли бідони з молоком та висіли білі халати доярок, сидів Цорош, звіряючи таблицю надоїв (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 133); Працювати в отрутосховищі слід у халатах, респіраторах або марлевих пов'язках, рукавицях та пилонепроникних окулярах (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 51); Входить Кречет — він у білому халаті (Олександр Корнійчук, I, 1955, 94); Залізничник повертається в супроводі двох дівчат-санітарок в білих халатах (Іван Кочерга, II, 1956, 55); Видавши нам халати, сестра повела нас на другий повгрх (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 76);
//  Верхній одяг арештанта, в'язня. Пісня була така ж сумовита, як і безконечний тоскний шлях, як арештантські сірі халати, як нестихаючий дзвін кайданів (Олесь Донченко, IV, 1957, 40);  * Образно. Розмова велася довго, коло години, а на тюремному дворі сірі халати перекидались догадками, цинічними увагами та переморгувались (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 192);
//  Верхній маскувальний одяг у воїнів. Сержант Орлюк повз у снігу в білому халаті, а за ним білими грудками поволі просувались його гвардійці (Олександр Довженко, I, 1958, 311); Намагаючись не дихати, Марія Степанівна приклала руку до сухих грудей і обережно визирнула у вікно. Око вихопило кілька фігур у білих маскувальних халатах (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 5).

3. Старовинний довгополий верхній чоловічий одяг; каптан. Ой, виїхав королевич на круту гору, Та скинув з себе шовковий халат, Та й улігся спать (Павло Чубинський, V, 1874, 768).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 13.

Коментарі (0)