в означеннях
Тлумачення, значення слова «хаміль»:

ХАМІ́ЛЬ, ХАМІ́ЛЬ-ХАМІ́ЛЬ, присудк. сл., розм. Уживається при вказівці на непомітний швидкий відхід, зникнення кого-небудь. — Та се кажучи, узяла оце горщатко, — при сьому слові баба Горпиниха показала горщатко, зав'язане в хустку, — та — хаміль — і поспішаю сюди (Панас Мирний, IV, 1955, 378); Посиділа Даринка, поки вони зникли в заростях, а тоді — хаміль-хаміль згинці попід соняшниками — та в садок (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 257); Нескоро відхилилися двері — вийшов Нокентій. послухав-послухав та хаміль-хаміль поза хатою та на леваду (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 132); Поколупався той майстер коло телевізора ще трохи, не підводячи очей, буркнув, що замінив зіпсовану лампу, і живенько хаміль-хаміль з хати (Іван Цюпа, Краяни, 1971, 292).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 16.

Коментарі (0)