ХАМІ́ТИ, ів, мн. (одн. хаміт, а, чол.; хамітка, и, жін.). Група народностей Північної Африки, що розмовляють спорідненими мовами. — Він негр? — Ні. З дуже рідкого, майже вимерлого племені нільських хамітів (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 30).