в означеннях
Тлумачення, значення слова «хан»:

ХАН, а, чол.

1. Титул монарха, феодального правителя в багатьох країнах Сходу в середні віки, а також особа, що мала цей титул. [Козаки:] Лук натягнем, стріли пустим, Брязнем тятивою; Ой, мусить утікати Кримський хан з ордою! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 444); Блиснув кривий Яремин ятаган, подарунок татарського хана (Яків Качура, II, 1958, 413); [Тугай-Бей:] Великий хан Іслам-Гірей привіт і мир передав могутнім лицарям Запорожжя (Олександр Корнійчук, I, 1955, 233).

2. Родовий дворянський титул у деяких країнах Сходу, а також особа, що має цей титул. В результаті розвитку феодальних відносин у монголів у кінці XII ст. виділяється клас феодалів (батури, нойони і хани), який володів пасовищами, водопоями і величезними стадами худоби (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 574).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 16.

Коментарі (0)