в означеннях
Тлумачення, значення слова «хапатися»:

ХАПАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.

1. за кого — що. Братися рукою (руками), чіплятися за кого-, що-небудь. Почалося знайомлення. Попадя, як ясочка, бігала від одного до другого, хапалася за руки, міцно здавлюючи їх, трусила; з жінками цілувалася (Панас Мирний, III, 1954, 192); Дівчата хапались за нависле листя, рвали й кидали його на хлопців (Нечуй-Левицький, II, 1956, 31); Ноги не слухалися старого, і він ішов, хапаючись за стовбури молоденьких осик (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 439); Хапаючись за мокрі кущі, він почав спускатися в яр (Олесь Донченко, VI, 1957, 83);
//  Спішно брати, діставати, виймати що-небудь для якоїсь дії. Така з неї добра і покірна жінка, а як дійде діло до її Павлуся, то як скажена стане: і очі витріщить, і запіниться, і за ніж хапається (Олекса Стороженко, I, 1957, 56);
//  Захоплювати кігтями, зубами (про тварину). Добрий собака, аж за кочергу хапається (Номис, 1864, № 2885); Хлопець скочив, сів на коня й — далі. Їде, їде лісом. Надибав на пса, який жалісно скавучав і зубами хапався за лапку (Три золоті слова, 1968, 152);
//  перен. Зачіпати, чіпляти галузками, сучками, колючками і т. ін. (про рослину). Колючий глід хапався за одежу, немов спинити хотів її [Олесю], застерегти від небезпеки (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 188);
//  Доторкатися рукою (руками) до чого-небудь, щоб дізнатися про щось, упевнитися в чомусь; мацати. Дружина час од часу міцно стискувала мою руку, а Михайло, забуваючи наказ фурмана не палити, ..хапався рукою за кишеню, де лежала цигарничка (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 57);
//  Відчуваючи біль, швидко торкатися рукою (руками) грудей або інших частин тіла. — Вмираю... Вмираю!.. — звивався він, хапаючись за груди, і, помітивши над собою Яреська, раптом викрикнув з силою: — Бери коня! Рятуйсь! (Олесь Гончар, II, 1959, 327); [Люцілла:] Календар! Ой, дайте календар!.. (Болісно кривиться і хапається за серце) (Леся Українка, III, 1952, 306); [Храпко:] Ох! Як же мені розписатися, коли я не зможу звестися. (Пробує встати і хапається то за голову, то за боки) (Панас Мирний, V, 1955, 202).
[Аж] хапатися за боки (за живіт, за животи) — дуже сміятися. Владкове оповідання, виголошене зовсім невинно і навіть подекуди патетично, від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху в усій компанії. Стефко аж за боки хапався (Іван Франко, VI, 1951, 142); Якось зустрів він пуяного фельдфебеля Лаптева з унтером Злинцевим.. Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 180); Хапатися за голову див. голова; Хапатися за (до) паска див. пасок; Хапатися за меч (за шаблю, за зброю і т. ін.): а) поспішно, квапливо братися за зброю. Іванко хапався за меч, розповідаючи про бойові пригоди (Антон Хижняк, Д, Галицький, 1958, 121); — Щирий товариш йому правду говорить, а він як той черкес, що за кинджал хапається (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 9); Панас стояв кремезний, мов дуб, і реготав. Сашко витирав з обличчя братову кров і хапався за зброю (Юрій Яновський, II, 1958, 175); б) виступати із зброєю в руках, починати збройну боротьбу. — Наріканням та молитвами нічого не вдієш, пане воєводо! Хапайся за шаблю та обороняйся! Он де наша сила! (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 177); Хапатися за поли (за плащ, за стремена і т. ін.) — те саме, що Хапати за поли (за плащ, за стремена і т. ін.) (див. хапати 1). — Козак іде, земля гуде, Кінь з поводу зривається, Чорнявая коханая По милому вбивається, Біленькими рученьками За стремено хапається (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 57); Радісні, галасливі, як пташенята, діти юрмилися довкола коня, навперебій хапалися за стремена, просили батьків, щоб посадили в сідло (Олесь Гончар, III, 1959, 457); Хапатися за соломину (за соломинку) див. соломина, соломинка; Хапатися за шапку (за капелюх і т. ін.) — поспішно брати одяг, щоб якнайшвидше піти. Я став сам не свій. Я те тільки й робив, що хапався за шапку, гасив світло, біг на вулицю (Любов Яновська, I, 1959, 439).

2. за що, до чого, куди і без додатка, також з інфін., перен. Жадібно, із задоволенням братися за виконання чого-небудь, починати робити щось; поспішати, квапитися. Гнат метнувся помагати їй; він так хапався до всього, що мало не побив образів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 53); Почала Оленка й справді привчатися жити дома. Уперед матері до роботи хапається (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 117); [Степан:] Присядь, парубче, та побалакай з нами. Чи, може, куди хапаєшся? (Марко Кропивницький, II, 1958, 48); Єремія хапався вибиратись з дому, неначе його хтось виганяв з його власного двору (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 158); Хлопці жнуть жито. Так жнуть, так пильнують, хапаються один наперед одного, аж піт їм очі заливає (Степан Васильченко, II, 1959, 165); Людей [у сільбуді] уже повно. Дзвіночок голосненько продзеленчав, а за завісою молодь у гримі, хапаються, метушаться (Андрій Головко, II, 1957, 163).
Не хапаючись, у знач. присл. — не поспішаючи; повільно, спокійно. Маріуца, не хапаючись, зав'язала хустку і стала перед Раду, проста, висока, витягнена, як струна, з спокійним, але грізним обличчям (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 374); Настуся вчилась дома поволі, не хапаючись, вчилась, як мокре горить (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 227); Мова зайшла про готель. Старшина, не хапаючись, виклав свій план (Олесь Гончар, III, 1959, 250); Хапатися до книжки (до книжок) — виявляти інтерес, нахил до читання. [Олекса:] Молодіж потроха [потроху] хапається до книжки, до науки, хоче просвітитися (Іван Франко, IX, 1952, 40); Мавши хіть до шаблі, до війни, Не конче до книжок хапалися вони (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 46); Хапатися за все (за всяку можливість і т. ін.) — використовувати все, що можна, для досягнення чого-небудь. — Занадто ви наполеглива людина. — Не розумію. — Обома руками хапаєтесь за всяку можливість, щоб таки залишитися і надалі поміщиком. Тобто і надалі експлуатувати народ (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 380); Хапатися за життя — виявляти велике бажання жити, намагатися, прагнути вижити, будь-що зберегти своє життя. Він уже хапався за життя не так очима, як пересушеними вухами.., прикладаючи до них довгі і жовті, мов свічі, пальці (Михайло Стельмах, I, 1962, 329); Хапатися за працю — виявляти велике бажання працювати, охоче приступати до роботи. Зоря! Забилось серце полохливе... Де та журба? Куди подівся ляк? Щоб збудувати всім життя щасливе, Хапається за спільну працю всяк (Павло Грабовський, I, 1959, 562).

3. Пас. до хапати 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 21.

Коментарі (0)