ХА́ПКИ, присл., розм. Те саме, що похапцем. — Фаетон вже поданий, — обізвався Петро, держачи напоготові розіпнуте панове пальто, й хапки напнув його на могутні плечі (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 249).
ХА́ПКИ, присл., розм. Те саме, що похапцем. — Фаетон вже поданий, — обізвався Петро, держачи напоготові розіпнуте панове пальто, й хапки напнув його на могутні плечі (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 249).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 22.