ХАПТУ́РКА, и, жін., заст., діал. Зменш. до хаптура. Вже звісно, що кому припаде біда, кому лучиться лихо, а судящим то відсіля, то відтіля перепадуть хаптурки (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 261).
ХАПТУ́РКА, и, жін., заст., діал. Зменш. до хаптура. Вже звісно, що кому припаде біда, кому лучиться лихо, а судящим то відсіля, то відтіля перепадуть хаптурки (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 261).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 22.