в означеннях
Тлумачення, значення слова «харчі»:

ХАРЧІ́, ів, мн.

1. Те, що споживають, їдять і п'ють; їстівні припаси, їда. В п'ятницю вдосвіта взяла Явдоха ціпок у руки та торбинку з харчами й подалась з людьми на прощу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 53); Хлопець пішов у поле з харчами у вузлику та з серпом за поясом (Іван Ле, Право.., 1957, 18); Текля купувала хліб, м'ясо, овочі та інші харчі на цілий день (Юрій Смолич, II, 1958, 39);
//  розм. Те саме, що корм. — Верблюд, Вусте, не то що до Каховки, до самих Криничок може дійти не пивши... І в харчах перебору нема — найгрубіший молочай їсть... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 233).

2. Те саме, що харчування 1. Бурлаки згодились з Бродовським по три карбованці на місяць на його харчах, і пішли до казарм (Нечуй-Левицький, II, 1956, 208); — Наймаю до осені. Харчі мої, а за гроші й не балакайте (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 30); Стара Хомашиха на поле винесла косарям кислого з щавлю борщу та, мабуть, ще торішніх вівсяників. На таких харчах косарі не довго тягатимуть коси (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 71).
Посадити на казенні харчі див. посадити.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 28.

Коментарі (0)