в означеннях
Тлумачення, значення слова «харкотиння»:

ХАРКОТИ́ННЯ, я, сер., розм. Мокротиння, що виділяється при харканні. Асфальтова підлога була вся мокра від поналиваної води, понаношеного не знати від якого ще часу болота та від харкотиння (Іван Франко, I, 1955, 273); Смолисті речовини типу скипидару при прийманні всередину чи при вдиханні в розпиленому стані дають добрий ефект для легеневих хворих. Вони полегшують кашель і зменшують кількість харкотиння (Наука і життя, 9, 1956, 18); Кашель буває сухим (без виділення харкотиння) або вологим (Загальний догляд за хворими, 1957, 99).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 26.

Коментарі (0)