ХІД, ходу, чол.
1. Рух, переміщення кого-,
чого-небудь у якомусь напрямі. Колись-то Лебідь, Рак та
Щука Приставить хуру узялись. От троє разом
запряглись, Смикнули — катма ходу... (Леонід Глібов, Вибр., 1957,
34); Від бистрого ходу впрів [Мілько] (Лесь Мартович, Тв., 1954,
189); Есмінець зменшив швидкість ходу (Микола Трублаїні,
Шхуна.., 1940, 261);
// Відстань, яку можна пройти за
певний час. Любить він [гуцул], мов той орел,
самотність, Любить жити сам серед природи, Так що інколи
півднини ходу До найближчого бува сусіди (Іван Франко, XIII,
1954, 330); Він вирушив шукати своє рідне село пішечки
і через чотири дні ходу був уже дома (Григорій Тютюнник, Вир, 1964,
287); Євгенові усе ще не вірилось, що Шура зараз
перебуває за кілька хвилин ходу від нього (Олесь Гончар, III, 1959,
399);
// Швидкість руху, переміщення кого-,
чого-небудь. Поїзд ходу набирає, просторішає перон (Наталя Забіла,
Одна сім'я, 1950, 52); Авто рушило пляжем. Воно
посувалося не швидко, ..проте й з таким ходом Сахно не
могла змагатися (Юрій Смолич, I, 1958, 101); Біля мосту,
що високо піднімався над рікою, машиніст завжди
стишував хід (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 18).
♦ Давати (дати) задній хід див. задній; Давати
(дати) хід — приводити в рух. Шумейко дав хід, і паровоз
обережно рушив уперед (Юрій Смолич, I, 1947, 298); Давати
(дати) ходу — поспіхом, швидко тікати або йти
звідки-небудь. Чого ж ти нас кидаєш? куди ти так швидко
ходу даєш, та й не озирнешся на нас (Ганна Барвінок, Опов..,
1902, 208); Заднім ходом — задньою частиною, задом
уперед. На поворотах не можна обганяти, стояти, а
і також рухатись заднім ходом (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 278);
З ходу: а) у русі, не зупиняючись. Підводи гуркотіли
і гуркотіли в темряві. На повнім галопі підскакуючи
до висоти і з ходу розвертаючись, вони звалювали в купу
набиті мінами ящики і знову гнали по новий вантаж
(Олесь Гончар, III, 1959, 47); Він вискакує з хати і..
горошинкою викочується на вулицю, з ходу чіпляється за рожен
економських санок (Михайло Стельмах, I, 1962, 215); б) зразу,
тут же. Іванко сіпнув коня за поводи, вперся в стремена,
і кінь з ходу пустився навскач (Антон Хижняк, Д. Галицький,
1958, 139); — Нам, партизанам, дуже хотілося б
знати, чи ви будете форсувати Дніпро з ходу, чи... ну як
би сказати? Чи ви зазимуєте? (Юрій Бедзик, Полки..,
1959, 88); — А Кульницький — це в'юн. Розумний,
жорстокий, нахрапистий. З ходу ловить чужі думки
й піднімає їх на всю губернію або приноровлюється до
них, як вигідніше йому (Михайло Стельмах, II, 1962, 214); І
ходу — швидко, бігом почати тікати, йти звідкись. Треба
було негайно всім змиватися з танка, вибрали момент —
і ходу (Юрій Яновський, I, 1954, 56); [Сергій:] Дядю,
милий. Це нечесно, пляшку з стола і ходу. Прошу, прошу,
чарочку (Олександр Корнійчук, II, 1955, 27); Малий хід див. малий;
На повному (повнім) ходу див. повний; На ходу: а) під
час руху. Не доїжджаючи до своєї станції, Яшко на
ходу виплигнув і довго дивився вслід на червону крапку
ліхтаря на задньому вагоні (Андрій Головко, I, 1957, 172);
б) продовжуючи рухатися, не зупиняючись. Побігла
[Горпина] в кімнату, ухопила свитку і помчалася, на
ходу надягаючи (Панас Мирний, I, 1954, 265); За ним ішов
чоловік з фотоапаратом, на ходу щось записуючи у
блокнот (Володимир Владко, Аргон. Всесв., 1947, 6); в) не відриваючись
від якоїсь справи, якогось діла; нашвидку, попутно.
А робив [Грицько], як той віл, цілий день.. навіть мало
що їв та й то все на ходу (Панас Мирний, I, 1949, 174); г) зразу,
дуже швидко. [Катрич:] Магазинчик у нас акуратний,
продавці — розбитні, до людей уважні, обслуговують
їх прямо-таки на ходу... (Захар Мороз, П'єси, 1959, 305);
— А може, це не Щербини були, а хтось із тих, які
живуть у моєму лісі? Пігловський на ходу ловить
панську думку і одразу ж приноровляється до неї
(Михайло Стельмах, I, 1962, 91); З одного ската виходило по дві круглі,
оригінальної форми посудини, а коли яка протікала,
то її тут, на ходу, й вулканізували (Олесь Гончар,
Тронка, 1963, 26); д) у дії. Хай вантажна стріла труду
Буде вірна, як руки робочі, І машини нехай на ходу
Будуть в буряні й темні ночі (Любов Забашта, Нові береги,
1950, 20); Бригада слюсарів.. стежить за тим, щоб
електрокарне господарство завжди було «на ходу» (Вечірній Київ, 12.II 1970, 1); На ходу підметки рвати (зривати)
див. підметка; Піддавати (піддати) ходу — швидше йти
чи втікати звідки-небудь. — Куди ти? Гунцвот! —
тупа ногою пан. — Назад!.. — Гусій тільки піддає ходу.
Стоїть пан хвилину і дивиться в пустку (Михайло Коцюбинський, II,
1955, 58); — Чуєте: клацають [німці чобітьми]. — Я
не чую... Де? — За спиною. — Хай собі клацають, —
сказала, озирнувшись, Іллєвська, проте піддала ходу
(Олесь Гончар, IV, 1960, 52); Повний хід див. повний;
Притишити хід див. притишувати; Своїм ходом: а) те саме,
що пішки. — Мені нічогісінько не потрібно, я піду
своїм ходом, а якщо стомлюся в дорозі, то, може, якийсь
кінний підвезе трішки (Панас Кочура, Золота грамота, 1960,
446); б) за допомогою роботи механізму, мотора (про
машину). Всі дивляться в поле. Чутка пішла, що з
станції, десь аж за тридцять кілометрів звідси, прийде
своїм ходом трактор і що тоді не треба вже на полі
ні коней, ні меж (Олександр Довженко, I, 1958, 79); Стишувати
(стишити) хід див. стишувати.
2. заст., уроч. Похід, процесія. Величезний хід той
суне, суне тихо, наче мла (Іван Франко, XII, 1953, 366);
Гордість і схвалення викликав урочистий хід ударних
бригад, нагороджених червоними вимпелами, емблемами,
відзнаками (Свята.. Рад. Укр., 1971, 11).
Полонинський хід — супроводжуване піснями та
обрядами виганяння худоби з села на полонини навесні.
Починається праця на гірських пасовищах весняним
полонинським ходом, який і в минулому відзначався
святково (Народна творчість та етнографія, 3, 1967, 45); На воротях стоїща,
куди мають переходити вівці, ватаг кида вогонь, а сам
наслухає. Він чує хід полонинський не тільки вухом. Він
серцем чує (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 320); Хресний хід —
процесія з хрестами, корогвами, іконами. Монастир,
за традиціями ігумені... вирушає хресним ходом до
криниці (Іван Микитенко, II, 1957, 291); Ревнителі церкви несуть
образи, гаптовані сріблом-злотом, бісером чудової
оздоби.. Увесь цей хресний хід сповнений таємничої
врочистості (Олександр Довженко, I, 1958, 43).
3. Характер переміщення, спосіб, манера ходити;
хода. Прийшов начальник, чоловічок низенький,
товстенький, з виду добродушний. Хід дрібний (Іван Франко,
II, 1950, 18); Підслухала, як один панич глузував з її
товаришки, що вона, йдучи, гримає, немов коняка. Це
так її вразило, що відтоді ходила все на пальцях, і цей
хід присвоїла собі й до сьогодні (Лесь Мартович, Тв., 1954, 234);
Її спокійні рухи.., певний важкий хід босих ніг, поважне
обличчя — все те навівало на паню Наталю спокій
(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 164).
Фінський хід див. фінський.
4. Коридор чи тунель, що служить для переміщення
куди-небудь; прохід. Було ми ходимо малими по
печерах тих, — запалимо віти соснові та й ходимо; а хід
узенький та низький і дуже трудний (Марко Вовчок, I, 1955,
180); Он вона, та вежа, бачиш? Та, що ліворуч... А на
всі боки, до церкви, до річки, до лісу — підземні ходи.
..Сьомка вже надумав тим ходом кудись пройти (Юрій Смолич,
II, 1958, 51); Там, на хуторах, у відгороджених
глухими стінами потайних конюшнях, цілу зиму
хрумали овес застояні кавалерійські коні, а від батьківських
хат були далеко прокопані підземні ходи, в яких, ждучи
слушного часу, сиділи петлюрівські кадровики (Олесь Гончар,
II, 1959, 231);
// Лаз, прохід, виритий звірами,
черв'яками в землі або черв'яками в дереві, плоді і т. ін.
Він добре знав дубів породи, І з-під умілої руки Зникали
шашелеві ходи, Кругами сходили суки (Валентин Бичко, Вогнище,
1959, 242); Личинки трача утворюють під
шкірочкою перших плодів звивисті ходи (Хлібороб України, 7,
1966, 31).
Хід (ходи) сполучення див. сполучення.
♦ Знати всі ходи [й виходи] — те саме, що Знати
всі входи й виходи (див. вхід). Важкою буде дорога
на той бік, навіть якщо знаєш всі ходи й виходи з
Сиваша (Олесь Гончар, II, 1959, 401).
5. Місце, отвір у стіні приміщення, споруди, крізь
які входять куди-небудь і виходять звідкись; вхід.
Мені дали дуже гарну, чисту, навіть розкішну кімнату
з окремим ходом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 403);
[Невідомий:] Скажіть, із вашої ласки, що це за нора у вас?
[Пані Люба:] Це наша таємниця, але вам,
звичайно, ми скажемо: це потайний хід у сад (Степан Васильченко, III, 1960,
232); Богдан кинувся бігти за дівчатами, та хазяїн
кав'ярні зупинив його: — То хід тільки для дівчат
(Юрій Яновський, II, 1958, 86);
// Частина приміщення, що
служить для входу та виходу з нього. То все було на
бокових ходах. А на головному? Ціла метка невеличких
халабуд, густо обвитих диким виноградом (Панас Мирний,
III, 1954, 261); За яких-небудь чверть години був
[Артем] уже на вокзалі. Через головний хід не рискнув зайти.
Обійшов стороною — у хвіртку поза багажним
склепом, і — на перон (Андрій Головко, II, 1957, 528);
// Прохід,
що з'єднує різні частини одного приміщення або
сусідні будівлі. Що далі ми йшли підвальними ходами,
то більше дивувався дядя Михайло (Леонід Смілянський, Сашко, 1954,
125);
// Шлях, дорога куди-небудь. Молодиця з
дівчинкою.. знайомими гайовими ходами і стежками
доходили до ланку [ланка] у пущі самій і там сідали
одпочивати (Марко Вовчок, I, 1955, 367).
Чорний хід див. чорний.
6. перен. Перебіг, розвиток, здійснення чого-небудь
у часі. Тихо, з очима, покритими мрійним туманом,
він говорив їй про хід вечорів (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 295);
Степан Вікторович відходив, цілком задоволений і
собою, і ходом роботи на шахті (Вадим Собко, Нам спокій..,
1959, 113); Хід подій; Хід бою;
// Напрям, характер
чого-небудь. В теоретичному відношенні вони
[комуністи] мають перед рештою маси пролетаріату ту
перевагу, що розуміють умови, хід і загальні результати
пролетарського руху (Маніфест комуністичної партії, 1963, 43); Михай
зіщулився. Він ще не може зрозуміти хід думок хитрого
слуги (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 512);
// Розвиток
сюжету, дії художнього твору. Йшла в театрі одного
словацького міста якась історична п'єса. За ходом дії герой
там вигукує: «Русь іде!» — і от, почувши це речення,
всі глядачі, як один, устали і почали аплодувати
(Максим Рильський, IX, 1962, 12);
// Етап розв'язання задачі.
Переглядаючи підручник з арифметики, він знайшов задачу,
що на ній спіткнувся на іспитах. На диво, дещо
поплутавшись у ходах, він тепер розв'язав її (Гордій Коцюба, Нові
береги, 1959, 272).
♦ В (у) ході чого — під час, у процесі чого-небудь.
Розгром німців під Москвою був початком корінного
повороту в ході війни (50 років Жовтневої революції, 1967,
19); Брянський оцінював.., як переборювалися складні
ситуації і несподіванки, що завжди виникають у ході
бойових дій (Олесь Гончар, III, 1959, 52); В ході шкільного
навчання в учнів розвиваються процеси розуміння (Радянська психологічна наука.., 1958, 191); Хід речей (справи, справ
і т. ін.) — розвиток, протікання, проходження подій,
явищ. Юрка допитували третім. Хід справи від самого
початку її виникнення склався так, що він ішов
третім, останнім (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 40);
Кожна ж людська думка — предметна, бо, як говорив
В. І. Ленін, хід ідей визначається ходом речей (Радянське літературознавство, 8, 1965, 12).
7. Дія, робота, здійснювана машиною, механізмом
і т. ін.;
// Повний технологічний процес, що
здійснюється в чому-небудь; цикл. Григорію Сидоровичу не
треба було й дивитися на манометри, щоб визначити хід
печі, — йому здалося, що домна співає (Юрій Яновський, II,
1954, 111);
// Звуки, утворювані дією механізму.
♦ В ходу що — у вжитку, в обігу, поширене
що-небудь. — У них там [в Америці] теж ярмарки є? —
поцікавився дід. — Ще й які! Людський товар у них здавна
входу. Вони собі, замість строковиків, негрів-арапів
понавозили кораблями з Африки (Олесь Гончар, I, 1959, 31);
Давно вже в ходу у нас вислів: трудова активність. І
зараз значення такої активності не знижується, навпаки,
вона повинна зростати, бо зростають наші завдання
(Комуніст України, 12, 1969, 74); Іти (піти) в хід — починати
широко застосовуватися, використовуватися. Залітали
комарі й до палат.. Світилося світло, і починалася
запекла війна, йшли в хід рушники, сорочки, простирадла
(Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 110); Люто сперечаються
солдати. Тут уже все пішло в хід: крики, гамір, погрози,
лайка, всі види переконувань у неповторний цей великий
час самовизначення (Олександр Довженко, I, 1958, 46); Мололи в себе
вдома потайки, пішли в хід старі дідівські жорна, які
валялись десь на вгородах та попід хатами (Антон Хижняк,
Тамара, 1959, 41); На повний хід див. повний; На
холостому ходу; На холостих ходах; Холостим ходом:
а) без будь-якого навантаження, без корисної
виробничої дії, роботи. Все робилося послідовно і методично.
Спершу апарати біля корів сичали і цмокали на
холостому ходу, саме в ту пору, коли дівчата доїли вручну.
Далі апарат, що працював холостим ходом,
припасовували на тварині, а в жолоб перед її носом сипали щось
смачненьке (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 264); — Коли
набираєш ґрунт на ніж [бульдозера], прислухайся до
роботи двигуна. Як тільки відчуєш, що він починає
втрачати потужність, — годі. Надолужуй на іншому:
коли повертаєшся на робоче місце, переключай на
максимальну швидкість. Хочеш час зекономити, то саме
тут і економ, на цих холостих ходах... (Олесь Гончар,
Тронка, 1963, 267); б) без належних результатів,
бажаних наслідків; безрезультатно. — На холостому
ходу працюємо! — Тобто як? — А так, Митричу,
поту багато, а толку мало (Петро Панч, II, 1956, 72); Коли,
скажімо, якесь підприємство не виконує плану або
випускає недоброякісну продукцію, то це значить, що
вся партійна робота на цьому підприємстві йде на
холостому ходу (Комуніст України, 6, 1960, 42); Нормальним
(звичайним) ходом — нормально, звичайно. Я думав,
що справа піде нормальним ходом (Михайло Драгоманов, II, 1970, 507);
Повним ходом див. повний; Пускати (пустити) в хід —
починати застосовувати, використовувати що-небудь.
Протягом години мінометникам кілька разів
доводилося пускати в хід гранати, іти врукопаш (Олесь Гончар, III,
1959, 451); — Бувало, бешкетна парубота одного кутка
посвариться з другим та й пускає в хід не тільки
рушниці, але й кулемети (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964,
132); Кілька ударів ножем розпушили землю. Рубін
вигорнув її на себе і знову пустив у хід ніж (Іван Сенченко, На
Батиєвій горі, 1960, 22); Робочий хід — корисна робота
механізму або його частини. Під час робочого ходу
машини транспортери садильних механізмів приводяться
в рух, а сошник утворює садильну щілину (Колгоспна виробнича енциклопедія,
II, 1956, 430); Холостий хід — робота механізму або
його частини без будь-якого навантаження, без
корисної виробничої дії.
8. перен. Певний прийом, маневр, дія для досягнення чого-небудь. [Колос:] Але надто рисковано, якщо вони [гітлерівці] розгадають наш хід (Олександр Корнійчук, II, 1955, 45); Йому пропонували мир.. Розібратися, що ж криється за тактичним ходом шефа, він не міг (Натан Рибак, Час, 1960, 493).
9. Черговий виступ гравця в картярській, шаховій,
шашковій і т. ін. грі. Лагунський поставив кісточку,
але гра розладналась. Лагунська уїдливо то пускала
шпильки на його адресу, то сердилась на Рязанцева, що
невміло підтримував її своїми ходами (Гордій Коцюба, Нові
береги, 1959, 433); Помкапітана зробив хід конем і,
хвилину затримавши погляд на дошці, підняв голову
(Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 122); Ми ледве дограли
одну партію в доміно. Щось заважало нам грати. Ми
не думали над своїми ходами, раз у раз плутали і,
нарешті, покинули доміно (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 112).
♦ Хід конем див. кінь.
10. Нижня ходова частина воза або інших
транспортних засобів. Весело цокотіли по добрій дорозі залізні
ходи (Андрій Головко, II, 1957, 37); Під вікнами з гуркотом
зупиняється на залізному ходу віз (Михайло Стельмах, I, 1962, 409);
// Нижня ходова частина пристрою, який рухається
за допомогою власного двигуна. Трактори здригнули
важким залізним тілом, глибоко вдавили землю
широкими смугами гусеничного ходу і рівно рушили на степ
(Григорій Епік, Тв., 1958, 350); Повзуть задумано гармати на
механічному ходу (Володимир Сосюра, II, 1958, 442); Рама
обприскувача.. встановлена на двоколісному ході (Механізація і електрифікація.., 1953, 117);
// Переміщення рухомої частини
механізму від одного крайнього положення до іншого.
Хід поршня; Хід преса;
// Відстань, на яку ця частина
переміщується;
// розм. Нижня частина взуття;
підошва. Взуття на гумовому ходу.
11. кому. Можливість ввійти, пройти куди-небудь.
Як притоптаний з одного кінця черв'як болізно
[болісно] в'ється, згинається — розправляється — нема йому
далі ходу! ..Так Горпина крутилась коло свого темного
лиха (Панас Мирний, I, 1954, 286); Коли скресли раптово
ріки і древній бог весняної грязюки пустив у діло свої
ресурси, що ні кінному, ні пішому не стало ходу, куди
не поткнись, загули моторизовані армії, забуксували,
залаялись всіма мовами водії машин і стали (Олександр Довженко,
I, 1958, 355);
// перен. Можливість добитися
чого-небудь у житті, діяльності тощо. [Печариця:]
А тут — поподавися над тією стравою дома та в бурсі
попосидь літ десять-дванадцять, та от тобі тільки
й ходу, що учителем! (Панас Мирний, V, 1955, 146); [Петро:]
Будем скаржитись. Коли хазяїн нічого не зробе, поїдем
до начальства. Я ходи знаю (Карпенко-Карий, II, 1960, 326);
Щиро вітаючи се нове видавництво [«Жіночу
бібліотеку»] і бажаючи йому якнайкращого ходу серед нашої
суспільності, ми хочемо сказати кілька слів про зміст
1-ї книжки (Іван Франко, XVI, 1955, 191).
♦ Давати (дати) хід чому — направляти в належне
місце для розгляду, виконання (справу, клопотання
тощо); сприяти здійсненню чого-небудь. — Листи я
прочитав. Коли вашій справі буде дано вірний хід, ви
неодмінно виграєте її (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 417);
Не давати (не дати) ходу кому: а) не пускати
кого-небудь кудись. Піткнувсь було [писар], так йому і
чарки понюхати не дали, і у хату ходу не дали (Квітка-Основ'яненко,
II, 1956, 218); б) не давати можливості кому-небудь
виявити свої здібності, показати себе; ставати в чомусь
кому-небудь на перешкоді. — Біда! — посміхнувся
Остап. — Не дають нам ходу, дядьку Мусію. Забивають
(Андрій Головко, II, 1957, 576); в) надокучати чим-небудь
комусь. [Марко:] Андрій ходу їй не давав. От вона
і пішла за нього (Захар Мороз, П'єси, 1959, 7).
12. муз. Зміна, поворот у мелодії, музичній темі; музична фраза, фігура, що служить переходом від однієї музичної теми до іншої. Часто використовує композитор [Ю. С. Мейтус] ходи на дисонуючі інтервали, ланцюги секвенцій, що гостро звучать, складні гармонічні комплекси, полігармонію і політональності (Мистецтво, 2, 1965, 13); Січинський написав думу [«Думу про Нечая»], очевидно, під впливом М. В. Лисенка.. Мелодії властиві речитативність, мелізматика та ходи на збільшену секунду (Народна творчість та етнографія, 6, 1965, 65).