ХІДНИ́К, а, чол., розм.
1. Те саме, що хід 4. — Під
цією церквою викопано глибокий льох, і від нього
ведуть чотири хідники до кожної башти (Михайло Старицький, Облога..,
1961, 67); І ще скажу: таки ж довгенько він Копав
хідник, дорогу до рятунку (Максим Рильський, Марина, 1944, 43);
Вони [шкідники] підгризають коріння молодих дерев,
об'їдають листя й кору, прокладають під корою
хідники (Радянська Україна, 21.IX 1946, 3);
// гірн. Горизонтальна
або похила виробка для переміщення шахтарів. Зараз
же біля сторчової шахти пробивано новий хідник (Борис Грінченко,
1, 1963, 367).
2. Те саме, що хід 5. Йдуть усі троє: він, Шарлота й Мундзьо. Вже на хіднику, що провадить на веранду (Лесь Мартович, Тв., 1954, 300); — Геть, — заявив я категорично, вказуючи рукою на хідник. — Геть, і забудь сюди дорогу (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 139).
3. Піднята вище проїжджої частини пішохідна
стежка з асфальту, цегли, дощок і т. ін. по боках вулиці
чи площі; тротуар. Серед вулиці стояла калюжа, а там,
де мали б бути хідники, росло будяччя (Агатангел Кримський, Вибр.,
1965, 352); Незабаром ми йшли вже тільки вдвох по
стемнілій вулиці, по м'яких дерев'яних хідниках попід
стінами білих будинків (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960,
26); Він схилив голову; попід ногами — вичовганий
цегляний хідник, порепана міська земля (Семен Журахович, Нам тоді..,
1968, 88);
// рідко. Стежка в саду, парку; алея. На
другий день пігнали [погнали] нас, може, двадцять
парубків, у панський сад, — бач, захотів пан в саду кручених
хідників (Іван Франко, XIII, 1954, 109).
4. Вузький, довгий килим або товста тканина такої ж форми, що її стелять на підлогу; постілка, доріжка. Зробив [Бронко] кілька гімнастичних вправ на «турніку», на якому мама тріпала хідники (Ірина Вільде, III, 1968, 120); Червоні хідники й перські килими прикривали підлогу, викладену з різнокольорових камінних плит (Петро Панч, III, 1956, 54); М'яким хідником наблизилась [Ганна] до стола, якийсь час постояла біля нього (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 93).